Перейти до основного вмісту

Елемент нематеріальної культурної спадщини "ЗНАННЯ ТА ПРАКТИКИ ПРИГОТУВАННЯ САХНОВЩИНСЬКОГО КОРОВАЮ" в умовах російсько-української війни

Автор - Олег Яриніч

Згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 06.07.2022 № 228 «Про внесення змін до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України» елемент нематеріальної культурної спадщини (далі – НКС) «Знання та практики приготування сахновщинського короваю» було включено до Національного переліку елементів НКС України. Це один із трьох елементів НКС від Харківської області, що представлений у Національному переліку елементів НКС України.

«Знання та практики приготування сахновщинського короваю» – елемент НКС, поширений в межах Сахновщинської територіальної громади Красноградського району Харківської області. Його носіями є 10 жінок із смт Сахновщина та сіл Огіївка, Тавежня, Новодмитрівка, Лебедівка, Дубові Гряди, Великі Бучки, Катеринівка, Володимирівка та Шевченкове. Сахновщинський коровай – це усталений символ гостинності, єднання поколінь, зв’язку із навколишнім середовищем у плані продовження давніх локальних хлібопекарських традицій. Елемент тісно пов’язаний із весільною обрядовістю, активно використовується під час урочистих прийомів і культурно-мистецьких масових заходів. Він виконує низку важливих функцій, серед яких – соціокультурна (засвоєння знань і досвіду поколінь), адаптивна (пристосування елемента до змінних умов середовища), інтегративна (об’єднання громади завдяки існуванню елемента), виховна та освітня (передача знань і умінь про елемент, прищеплення поваги до народних традицій), семіотична (використання символіки, усталеної у народній практиці) та інші. Головними особливостями елемента є одноосібний процес приготування короваю без фольклорного супроводу; способи приготування короваю – з цільного шматка або невеликих шматків тіста, з косичок, з’єднаних із невеликими шматками тіста, комбінування; способи оздоблення короваю – плоска або об’ємна оздоба із прісного тіста, об’ємна оздоба із тіста, комбінування. Загрозами і ризиками для існування елемента є загроза окупації території, життю і безпеці носіїв елемента; переселення населення (міграція, еміграція), психологічний і фізичний фактори (поганий настрій, слабке здоров’я, емоційна нестійкість), ризик значного здорожчання складників та, як наслідок, можлива втрата попиту.

В умовах повномасштабної російсько-української війни елемент НКС розвивається під впливом сучасних реалій. Сахновщинська громада не була окупована російськими військами, носії не виїжджали за межі своїх населених пунктів. Це, певною мірою, забезпечує життєздатність елемента під час війни. У сільській місцевості попит на замовлення короваю хоч і знизився порівняно із довоєнними показниками, але все ж присутній. Найстарший носій елемента НКС Любов Терещенко (1947 р.н.) із села Огіївка надала короваю нового значення. Разом із невістками вона займається волонтерством – готує домашню випічку та короваї на передову для захисників України. Таким чином, коровай для воїнів став символом домашнього затишку, турботи і згадкою про рідний дім. Що цікаво, родина Терещенків має гарну сімейну традицію: коли за столом збирається вся рідня, а у пані Любові її дуже багато, то на столі обов’язково буде присутнім коровай. На 50-річчя свого сина Володимира у листопаді 2022 року Любов Олександрівна теж спекла свої фірмові короваї. 

Любов Терещенко, с. Огіївка. Фото від носія елемента НКС, 2022 р. 
Любов Терещенко, с. Огіївка. Фото від носія елемента НКС, 2022 р. 

Короваї та смаколики, спечені Любов'ю Терещенко та її невістками, для захисників України. Фото від носія елемента НКС, 2022 р. 

Коровай від Любові Терещенко на передовій російсько-української війни. Фото від носія елемента НКС, 2022 р. 

Короваї, спечені для сина Володимира. Фото від носія елемента НКС, 2022 р. 

Крім того, сахновщинський коровай та жінки, що його випікають, відіграють вагому роль у культурному житті громади. Зокрема, з нагоди включення елемента «Знання та практики приготування сахновщинського короваю» до Національного переліку елементів НКС України у серпні 2022 року в Сахновщині відбувся територіальний захід-презентація «Сахновщинський коровай – надбання України» за участі 5 носіїв елемента – Любові Терещенко (с. Огіївка), Олени Клочко (смт Сахновщина), Лесі Шикітки (с. Тавежня), Світлани Дробот (с. Дубові Гряди) та Тетяни Проценко (с. Новодмитрівка). Захід включав відзначення носіїв за їхні заслуги перед громадою, презентацію і дегустування короваїв, прослуховування старовинних коровайних пісень у виконанні фольклорного гурту «Чорнобривці» Дар-Надеждинського сільського клубу-філії. Під час заходу кореспондентка телеканалу Інтер Світлана Шекера брала у носіїв інтерв'ю, записувала на відео процес дійства (переглянути сюжет "Сахновщинський коровай: родзинка Харківщини, краю хліборобів"). 

Церемонія відзначення носіїв та дослідників елемента НКС. Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Коровай від Олени Клочко (смт Сахновщина, кафе "Мамина хата"). Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Коровай від Любові Терещенко (с. Огіївка). Фото Ілони Тараніченко, 2022 р

Коровай від Лесі Шикітки (с. Тавежня). Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Коровай від Тетяни Проценко (с. Новодмитрівка). Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Коровай від Світлани Дробот (с. Дубові Гряди). Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Інші короваї та весільні шишки, представлені на заході. Фото Олега Яриніча, 2022 р.  

Поділ короваю від Любові Терещенко. Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Поділ  короваю від Світлани Дробот. Фото Ольги Скряги, 2022 р. 

Виконання коровайної пісні родинним дуетом із с. Дар-Надежди. Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Дегустування короваю підопічними терцентру соціального обслуговування. Фото Віталії Дудки, 2022 р. 

Щороку, традиційно на Покрову, у Сахновщині проходить територіальний ярмарок, на який з'їжджалися всі колишні сільські ради, нині старостати. Цьогоріч концепція ярмарку під назвою «З Покровою до перемоги» базувалася на ідеї благодійності, а саме збору коштів для протезування сахновщанина, захисника України Володимира Гладкого. Однією із локацій заходу було «Містечко випічки», де, звісно, для продажу окрім безлічі інших смаколиків була представлена гордість громади – сахновщинський коровай – від добре знаних коровайниць громади і таких господинь, що роблять свої перші кроки у цій нелегкій справі. 

Благодійний ярмарок "З Покровою до перемоги". Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Леся Шикітка, коровайниця із с. Тавежні, на локації "Містечко випічки". Фото Ілони Тараніченко, 2022 р. 

Коровай на ярмарок від Анжели Колісніченко, с. Новодмитрівка. Фото А.Колісніченко, 2022 р. 

Як бачимо, навіть в умовах повномасштабної війни елемент НКС «Знання та практики приготування сахновщинського короваю» продовжує побутувати, практикується випікання короваю з нагоди весіль та різних культурно-мистецьких заходів, в т.ч. благодійних. Матеріали про життєздатність елемента підтверджують розгорнуті інтерв’ю та публікації для Українського радіо (Харків), Суспільне Новини, телеканалу Інтер. Інформація про елемент та його носіїв активно висвітлюється у соціальних мережах, на сайтах культурних та туристичних організацій громади, області та України. 

Працівниками Комунального закладу "Сахновщинська централізована клубна система" було розроблено План охорони елемента НКС "Знання та практики приготування сахновщинського короваю" на 2022-2027 роки. Впродовж року взято участь у 7 онлайн семінарах, воркшопах, наукових конференціях, індивідуальних консультаціях із тематики НКС. Вперше з'явився друком настінний календар "Сахновщинський коровай" на 2023 рік, ініційовано процес перейменування однієї із вулиць Сахновщини на вулицю Коровайну. Далі точно буде! 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

ВСЕ ЖИТТЯ ВИШИВАЛА ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ОНУКІВ. Інтерв'ю із сахновщинською вишивальницею Ольгою Довбнею

О.П.Довбня серед своїх вишитих скарбів Сахновщинська громада Харківської області славиться не лише вправними коровайницями, а й не менш умілими майстринями вишивки. Їхні рукотворні шедеври зачаровують яскравими барвами, дивують і захоплюють водночас. Як оті натруджені працею жіночі руки можуть створювати отаку красу? Дійсно, не вкладається в голові. Та й часу для вишивки у буденному житті лишається не так вже й багато, хіба що вночі, або на зиму, коли поменшає господарських справ, тоді й можна відвести душу за улюбленим заняттям. Напередодні десятої річниці Міжнародного дня вишивальниць, який відзначають у світі щорічно 10 листопада у день святої Параскеви Іконійської – покровительки праці вишивальниць, хочемо розповісти про жінку, завдяки якій впродовж багатьох десятків років сахновщинська вишивка жила, живе і впевнені, що буде жити й надалі у її рушниках, сорочках і вишитих картинах. Знайомтеся, Ольга Прокопівна Довбня (1944 р.н.) – жителька Сахновщини, одна із небагатьох берегинь

ВІРТУАЛЬНА ГАЛЕРЕЯ СВІТЛИН ОБРЯДОВОГО І ПОВСЯКДЕННОГО ХЛІБА САХНОВЩИНСЬКОЇ ГРОМАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06 липня 2022 року згідно наказу Міністерства культури та інформаційної політики України до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України було включено елемент "Знання та практики приготування сахновщинського короваю". Ознайомитися з історією розвитку елемента, його носійками можна тут.  До першої річниці вагомої події для Сахновщинської громади, Харківської області та України представляємо широкому загалу віртуальну галерею давніх і сучасних світлин обрядового і повсякденного хліба Сахновщинської громади Красноградського району Харківської області. Подібна робота з пошуку, дослідження, систематизації і обробки фотографій, що пов'язані з елементом, зроблена вперше. До того ж наповнення віртуальної галереї не обмежується виключно весільною тематикою і тематикою короваю, а містить важливий ілюстративний матеріал про хлібопекарські традиції Сахновщинського краю, а також традиції гостинності. Адже зустріч чи то хлібом, чи то короваєм на Сахновщин

У Сахновщині відбувся форум творчості "КОРОВАЙ + ВИШИВКА + ПІСНЯ = САХНОВЩИНА"

Олег Яриніч Сахновщинська громада Харківської області багата на матеріальну і нематеріальну культурну спадщину, яка ідентифікує її серед інших громад Харківщини та України як ареал із активними соціокультурними процесами. Завдяки носіям і носійкам нематеріальної культурної спадщини, майстрам і майстриням декоративно-ужиткового мистецтва, краєзнавцям, працівникам культури, зацікавленим організаціям, закладам та іншим небайдужим особистостям, що вболівають за розвиток культури на Сахновщині, за культурне самовизначення цих територій, вдалося дослідити, зберегти, почасти відродити культурні практики, історично притаманні цій місцевості. Їхнім рушієм є ентуазіазм, віра у ті добрі справи, які вони роблять на благо громади. Проте це лише крупинка досліджених, зафіксованих, опублікованих матеріалів традиційної народної культури Сахновщинського краю у порівнянні з тим, що навіки втрачено, розпорошено, загублено, штучно викреслено і, водночас, тим, що ще можливо віднайти, вдихнути у нього друге